Зараз літо і багато хто віддає перевагу такому виду відпочинку, як барбекю. Відпочинок дуже гарний для всієї сім'ї - на свіжому повітрі, розпалити багаття, дочекатися жару від углів і запекти шмат м'яса, який потім з'їсти під гарну розмову - це дуже просто і майже не накладно.
Оскільки зараз бути українцем стало модно, дозволю собі порекомендувати рецепт старовинної української їжі - шашлика. Саме так, бо слово "шашлик" родом з української мови, походить від перекрученого татарського слова "шиш", що означає вертел, на якому смажиться м'ясо на вогні. Тобто "шашлик" або "шишлик" - це в буквальному перекладі м'ясо, запечене на вогні. Це слово зустрічається і в поезії Шевченка і в іншій українській літературі саме в значенні козацької їжі, смаженого м'яса.
Козацьки рецепти вже загубились в історії, тому я наведу рецепт справжнього (і дуже смачного!) шашлика, в тому вигляді, як він дійшов до нас, разом з деякими порадами, як його краще готувати в голландських умовах.
Почнемо з м'яса. Правильний вибір м'яса - це 50% успіху. На щастя, в Голландії з цим проблем нема. Брати треба свинину. Класичний варіант - шийка (haalskarbonade або shouderkarbonade). Шашлик буде жирний і смачний. Хто більше любить пістне м'ясо або погано переносить смажений жир, можна взяти м'ясо зі спини (filet), але смак буде трошки іншим.
М'ясо нарізаємо кубиками розміром 3-4 см, добре притрушуємо спеціямі (крім перцю). Тут - поле власної фантазії і креативу. Головне, щоб спеції підходили до свинини, бо усі відтінки смаку спецій перейдуть в м'ясо. Далі дрібно шаткуємо і перемішуємо з м'ясом цибулю, в розрахунку 1-2 великих цибулини на кілограм м'яса. Ще стільки ж цибулі нарізаємо кільцями. Далі робимо наступне - в посудину, де буде марінуватись м'ясо (бажано не металеву, краще пластикову або ще краще - емальовану), кладемо шар цибулі, порізану кільцями, потім шар м'яса, знову шар цибулі, знову шар м'яса. Зверху закінчуємо шаром цибулі. Таким чином, отримуємо м'ясо, яке вже оздоблено спеціями і добре перекладене з усіх боків цибулею.
Наступний етап - маринад. Тут можливі варіанти, але компонентами успіху є: червоне вино (десь 250мл) і оцет (1 столова ложка). Це в розрахунку на кілограм м'яса. Можна додати пару столових ложок порто або хересу, чайна ложка цукру теж не завадить. Маринад заливаємо так, щоб він покрив все м'ясо. Я роблю це все ввечері, а післяобід наступного дня вже можна смажити.
Коли м'ясо готове, нанизуємо його на шпички, дерев'яні або металеві. Шмат м'яса, кільце цибулі. Можна додати кільце помідора. Починаємо і закінчуємо, звісно, м'ясом. Все це солим і перчим (це, власне, більше з голландської кулінарної традиції - солити і перчити прямо перед жаркою).
Всю цю красоту смажимо за допомогою приспособи, що називається в народі "барбекюшниця". Смажимо за тими ж правилами, що і решту барбекюшних страв. Спочатку чекаємо, коли всі углі стануть сірими (від 30 хв. до години), потім швидко смажимо (10-20 хв.). Якщо хочете, щоб від шашлика було трошки запаху диму - беріть саме древесне вугілля, а не брикети. Диму не повинно бути видно, не коптіть себе і сусідів. Температуру краще визначати так - правильна температура тоді, коли відкриту долоню можна піднести до місця, де будуть шашлики (не торкаючись металевих частин, звичайно), але не можна втримати. Якщо долоню не можна піднести - жар дуже сильний, якщо можна протримати деякий час - жару нема.
Здається, все розповів. Розкажіть і ви, що у вас вийшло з шашликами або іншими стравами, які можна приготувати на вугіллі.
Смачного!

Т1льки в1н не використовуэ червоне вино, бо зовс1м не п"э, 1 йому це не до смаку. Маринуэ оцетом з водою.
